2-а хронiки

Розділ 28

1 Аха́з був віку двадцяти літ, коли він зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі.

2 І ходив він доро́гами Ізра́їлевих царів, а також робив литих бовванів Ваалів.

3 І він кадив у долині Бен-Гіннома, і палив своїх синів огнем за гидо́тами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами.

4 І він прино́сив же́ртви та кадив на па́гірках і на висо́тах, та під кожним зеленим деревом.

5 І дав його Господь, Бог його, в руку сирійського царя, і вони повбивали з його війська та взяли́ до неволі від нього багатьох полоне́них, і спровадили до Дама́ску. Крім то́го, він був ви́даний і в руку Ізраїлевого царя, і той ура́зив його великою пора́зою.

6 І побив Пеках, син Ремалії, в Юді сто й двадцять тисяч одного дня, все мужів хоро́брих, за те, що залишили вони Господа, Бога їхніх батьків.

7 А Зіхрі, лицар Єфремів, забив Маасею, царсько́го сина, й Азрікама, володаря дому, й Елкану, другого по царі.

8 І Ізраїлеві сини взяли́ до неволі зо своїх братів двісті тисяч жіно́к, синів та дочо́к, а також пограбува́ли від них велику здо́бич, і спрова́дили ту здобич до Самарії.

9 А там був Господній пророк, Одед ім'я́ йому. І він вийшов перед ві́йсько, що вхо́дило до Самарії, та й сказав їм: „Ось Господь, Бог ваших батькі́в, у гніві на Юду, віддав їх у вашу руку, а ви повибива́ли між ними з лютістю, яка досягла́ аж до небе́с.

10 А тепер ви заду́муєте здобути собі за рабів та за неві́льниць дітей Юди та Єрусалиму. Чи ж за вами самими нема провин проти Господа, Бога вашого?

11 Отож, послухайте мене тепер, і верніть тих полоне́них, яких взяли́ ви до неволі з ваших братів, бо на вас ре́вність Господнього гніву!“

12 І встали дехто з голів Єфремових синів: Азарія, син Єгоханана, Берехія, син Мешіллемотів, і Єхізкійя, син Шаллумів, і Амаса, син Хадлаїв, проти тих, що прихо́дили з ві́йська,

13 та й сказали до них: „Не приво́дьте цих полоне́них сюди, бо на провину нам проти Господа ви заду́муєте додати це до наших гріхів та до нашої прови́ни. Бо велика наша прови́на та жар гніву Господнього на Ізраїля!“

14 І озбро́єні покинули тих полоне́них та ту здо́бич перед зверхниками та всім збором.

15 І встали ті мужі, що були́ озна́чені імена́ми, і взяли́ полоне́них, і всіх їхніх наги́х позодяга́ли зо здо́бичі, і зодягну́ли їх, і обу́ли їх, і нагодува́ли їх, і напоїли їх, і намасти́ли їх, і кожного слабо́го з них пове́зли на ослах. І припрова́дили їх до Єрихо́ну, мі́ста пальм, до їхніх братів, а самі вернулися до Самарії.

16 Того ча́су послав цар Аха́з до асирійських царів, щоб допомогли́ йому.

17 Прийшли ще й едо́мляни, і побили багатьо́х між Юдою, і взяли до неволі полоне́них.

18 А филисти́мляни розси́палися по містах Шефелі та Юдиного Неґеву, і здобули́ Бет-Шемеш, і Айялон, і Ґедерот, і Сохо та зале́жні міста його, і Тімну та залежні міста її, і Ґімзо та залежні міста його, й осі́лися там.

19 Бо Господь прини́зив Юду через Ахаза, Ізраїлевого царя, бо завільно поступав він щодо Юди, і спроневі́рився великим гріхом проти Господа.

20 І прийшов на нього Тіґлат Пілнеесер, цар асирійський, й утискав його, і не допоміг йому.

21 Бо Аха́з пограбував був Господній дім, і дім царів, і зверхників, і дав це асирійському царе́ві, та не було це на по́міч йому.

22 А в ча́сі утиску його́, то продовжував спроневі́рюватися Господе́ві він, той цар Аха́з.

23 І прино́сив він жертви дама́ським бога́м, що його поби́ли, і говорив: „Через те, що боги сирійських царів допомагають їм, то бу́ду прино́сити їм жертви, і вони будуть допомагати мені!“ А вони були йому на те, щоб спотикався він та ввесь Ізраїль!

24 І Ахаз зібрав по́суд Божого дому, і порубав по́суд Божого дому. І позамикав він двері Господнього дому, і поробив собі же́ртівники в кожному куті́ в Єрусалимі...

25 І в кожному місті Юдиному пороби́в він па́гірки, щоб кадити іншим богам, — і розгні́вав Господа, Бога батьків своїх.

26 А решта його діл та всі доро́ги його, перші й останні, ото вони описані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.

27 І спочив Аха́з зо своїми батька́ми, і поховали його в місті, в Єрусалимі, бо не вне́сли його до гробі́в Ізраїлевих царів, а замість нього зацарював син його Єзекі́я.

Вторая книга Паралипоменон

Глава 28

1 Ахазу было двадцать лет, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме шестнадцать лет. В отличие от своего предка Давида, он не делал того, что было правильным в глазах Господа.

2 Он ходил путями царей Израиля и даже сделал литых идолов, чтобы служить Баалам.

3 Он приносил огненные жертвы в долине Бен-Гинном и даже сжигал там своих сыновей по омерзительному примеру народов, которых Господь прогнал перед израильтянами.

4 Он приносил жертвы и возжигал благовония в святилищах на возвышенностях, на вершинах холмов и под каждым тенистым деревом.

5 Поэтому Господь, его Бог, отдал его в руки царя Арама. Арамеи разбили его, взяли много народа в плен и увели их в Дамаск. Он был отдан также в руки царя Израиля, который нанес ему тяжелые потери.

6 Пеках, сын Ремалии, убил сто двадцать тысяч доблестных воинов Иудеи в один день, потому что они оставили Господа, Бога их отцов.

7 Зихрий, могучий воин ефремит, убил царского сына Маасею, распорядителя дворца Азрикама и Элкану, второго человека после царя.

8 Израильтяне взяли в плен своих же братьев в Иудее, двести тысяч могучих воинов, вместе с их женами, сыновьями и дочерьми. Они взяли у них и богатую добычу, которую отправили в Самарию.

9 Но там был пророк Господа, которого звали Одед. Он вышел навстречу войску, когда оно возвращалось в Самарию, и сказал им: — Господь, Бог ваших отцов, разгневался на Иудею и отдал их вам в руки, но вы истребляли их с яростью, которая достигла небес.

10 А теперь вы хотите сделать мужчин и женщин Иудеи и Иерусалима своими рабами. Но разве на вас самих нет вины перед Господом, вашим Богом?

11 Слушайте же меня! Отпустите своих братьев, которых вы взяли в плен, назад, потому что гнев Господа воспылал на вас.

12 Некоторые из вождей Ефрема — Азария, сын Иоханана, Берехия, сын Мешиллемофа, Езекия, сын Шаллума, и Амаса, сын Хадлая, — предостерегли тех, кто возвращался с войны.

13 — Не ведите сюда этих пленников, — сказали они, — иначе мы станем виновны перед Господом. Вы что, хотите прибавить к нашим грехам и преступлениям и этот? Наша вина и без того велика, и Его гнев воспылал на Израиль.

14 Тогда воины отказались от пленников и добычи перед вождями и всем собранием.

15 А те, чьи имена были упомянуты, взяли пленников и всех из них, кто был наг, одели из добычи. Они дали им одежду и обувь, снабдили едой и питьем и помазали целебным маслом. Всех, кто ослаб, они посадили на ослов. Они доставили их к их соплеменникам в Иерихон, город Пальм, и вернулись в Самарию.

16 В то время царь Ахаз послал к царю Ассирии, прося о помощи,

17 потому что эдомитяне опять пришли, напали на Иудею и увели пленников,

18 а филистимляне опустошали города в предгорьях и на юге Иудеи. Они захватили Бет-Шемеш, Айялон, Гедероф, города Сохо, Тимну и Гимзо с их окрестными поселениях и поселились там.

19 Господь унизил Иудею из-за Ахаза, царя Израиля, потому что тот развратил Иудею и забыл про верность Господу.

20 К нему пришел Тиглатпаласар, царь Ассирии, но стал притеснять его, вместо того чтобы помочь.

21 Ахаз взял сокровища из дома Господа, из собственного дворца и дворца вождей и выплатил дань царю Ассирии, но это ему не помогло.

22 В этой беде царь Ахаз еще сильнее нарушил верность Господу.

23 Он принес жертвы богам Дамаска, думая, что это они разбили его, и говорил: «Раз боги царей Арама помогли им, стану приносить им жертвы, чтобы они помогли и мне». Но они привели к падению и его, и весь Израиль.

24 Ахаз собрал утварь Божьего дома и порубил ее на куски. Он запер двери дома Господа и устроил жертвенники на всех углах улиц Иерусалима.

25 В каждом городе Иудеи он устроил святилища на возвышенностях, чтобы сжигать жертвы чужим богам, и тем самым вызывал гнев Господа, Бога его отцов.

26 Прочие события его правления и все его деяния, от первых до последних, записаны в «Книге царей Иудеи и Израиля».

27 Ахаз упокоился со своими предками и был похоронен в городе, в Иерусалиме, но не был положен в гробницы царей Израиля. Езекия, его сын, стал царем вместо него.

2-а хронiки

Розділ 28

Вторая книга Паралипоменон

Глава 28

1 Аха́з був віку двадцяти літ, коли він зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі.

1 Ахазу было двадцать лет, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме шестнадцать лет. В отличие от своего предка Давида, он не делал того, что было правильным в глазах Господа.

2 І ходив він доро́гами Ізра́їлевих царів, а також робив литих бовванів Ваалів.

2 Он ходил путями царей Израиля и даже сделал литых идолов, чтобы служить Баалам.

3 І він кадив у долині Бен-Гіннома, і палив своїх синів огнем за гидо́тами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами.

3 Он приносил огненные жертвы в долине Бен-Гинном и даже сжигал там своих сыновей по омерзительному примеру народов, которых Господь прогнал перед израильтянами.

4 І він прино́сив же́ртви та кадив на па́гірках і на висо́тах, та під кожним зеленим деревом.

4 Он приносил жертвы и возжигал благовония в святилищах на возвышенностях, на вершинах холмов и под каждым тенистым деревом.

5 І дав його Господь, Бог його, в руку сирійського царя, і вони повбивали з його війська та взяли́ до неволі від нього багатьох полоне́них, і спровадили до Дама́ску. Крім то́го, він був ви́даний і в руку Ізраїлевого царя, і той ура́зив його великою пора́зою.

5 Поэтому Господь, его Бог, отдал его в руки царя Арама. Арамеи разбили его, взяли много народа в плен и увели их в Дамаск. Он был отдан также в руки царя Израиля, который нанес ему тяжелые потери.

6 І побив Пеках, син Ремалії, в Юді сто й двадцять тисяч одного дня, все мужів хоро́брих, за те, що залишили вони Господа, Бога їхніх батьків.

6 Пеках, сын Ремалии, убил сто двадцать тысяч доблестных воинов Иудеи в один день, потому что они оставили Господа, Бога их отцов.

7 А Зіхрі, лицар Єфремів, забив Маасею, царсько́го сина, й Азрікама, володаря дому, й Елкану, другого по царі.

7 Зихрий, могучий воин ефремит, убил царского сына Маасею, распорядителя дворца Азрикама и Элкану, второго человека после царя.

8 І Ізраїлеві сини взяли́ до неволі зо своїх братів двісті тисяч жіно́к, синів та дочо́к, а також пограбува́ли від них велику здо́бич, і спрова́дили ту здобич до Самарії.

8 Израильтяне взяли в плен своих же братьев в Иудее, двести тысяч могучих воинов, вместе с их женами, сыновьями и дочерьми. Они взяли у них и богатую добычу, которую отправили в Самарию.

9 А там був Господній пророк, Одед ім'я́ йому. І він вийшов перед ві́йсько, що вхо́дило до Самарії, та й сказав їм: „Ось Господь, Бог ваших батькі́в, у гніві на Юду, віддав їх у вашу руку, а ви повибива́ли між ними з лютістю, яка досягла́ аж до небе́с.

9 Но там был пророк Господа, которого звали Одед. Он вышел навстречу войску, когда оно возвращалось в Самарию, и сказал им: — Господь, Бог ваших отцов, разгневался на Иудею и отдал их вам в руки, но вы истребляли их с яростью, которая достигла небес.

10 А тепер ви заду́муєте здобути собі за рабів та за неві́льниць дітей Юди та Єрусалиму. Чи ж за вами самими нема провин проти Господа, Бога вашого?

10 А теперь вы хотите сделать мужчин и женщин Иудеи и Иерусалима своими рабами. Но разве на вас самих нет вины перед Господом, вашим Богом?

11 Отож, послухайте мене тепер, і верніть тих полоне́них, яких взяли́ ви до неволі з ваших братів, бо на вас ре́вність Господнього гніву!“

11 Слушайте же меня! Отпустите своих братьев, которых вы взяли в плен, назад, потому что гнев Господа воспылал на вас.

12 І встали дехто з голів Єфремових синів: Азарія, син Єгоханана, Берехія, син Мешіллемотів, і Єхізкійя, син Шаллумів, і Амаса, син Хадлаїв, проти тих, що прихо́дили з ві́йська,

12 Некоторые из вождей Ефрема — Азария, сын Иоханана, Берехия, сын Мешиллемофа, Езекия, сын Шаллума, и Амаса, сын Хадлая, — предостерегли тех, кто возвращался с войны.

13 та й сказали до них: „Не приво́дьте цих полоне́них сюди, бо на провину нам проти Господа ви заду́муєте додати це до наших гріхів та до нашої прови́ни. Бо велика наша прови́на та жар гніву Господнього на Ізраїля!“

13 — Не ведите сюда этих пленников, — сказали они, — иначе мы станем виновны перед Господом. Вы что, хотите прибавить к нашим грехам и преступлениям и этот? Наша вина и без того велика, и Его гнев воспылал на Израиль.

14 І озбро́єні покинули тих полоне́них та ту здо́бич перед зверхниками та всім збором.

14 Тогда воины отказались от пленников и добычи перед вождями и всем собранием.

15 І встали ті мужі, що були́ озна́чені імена́ми, і взяли́ полоне́них, і всіх їхніх наги́х позодяга́ли зо здо́бичі, і зодягну́ли їх, і обу́ли їх, і нагодува́ли їх, і напоїли їх, і намасти́ли їх, і кожного слабо́го з них пове́зли на ослах. І припрова́дили їх до Єрихо́ну, мі́ста пальм, до їхніх братів, а самі вернулися до Самарії.

15 А те, чьи имена были упомянуты, взяли пленников и всех из них, кто был наг, одели из добычи. Они дали им одежду и обувь, снабдили едой и питьем и помазали целебным маслом. Всех, кто ослаб, они посадили на ослов. Они доставили их к их соплеменникам в Иерихон, город Пальм, и вернулись в Самарию.

16 Того ча́су послав цар Аха́з до асирійських царів, щоб допомогли́ йому.

16 В то время царь Ахаз послал к царю Ассирии, прося о помощи,

17 Прийшли ще й едо́мляни, і побили багатьо́х між Юдою, і взяли до неволі полоне́них.

17 потому что эдомитяне опять пришли, напали на Иудею и увели пленников,

18 А филисти́мляни розси́палися по містах Шефелі та Юдиного Неґеву, і здобули́ Бет-Шемеш, і Айялон, і Ґедерот, і Сохо та зале́жні міста його, і Тімну та залежні міста її, і Ґімзо та залежні міста його, й осі́лися там.

18 а филистимляне опустошали города в предгорьях и на юге Иудеи. Они захватили Бет-Шемеш, Айялон, Гедероф, города Сохо, Тимну и Гимзо с их окрестными поселениях и поселились там.

19 Бо Господь прини́зив Юду через Ахаза, Ізраїлевого царя, бо завільно поступав він щодо Юди, і спроневі́рився великим гріхом проти Господа.

19 Господь унизил Иудею из-за Ахаза, царя Израиля, потому что тот развратил Иудею и забыл про верность Господу.

20 І прийшов на нього Тіґлат Пілнеесер, цар асирійський, й утискав його, і не допоміг йому.

20 К нему пришел Тиглатпаласар, царь Ассирии, но стал притеснять его, вместо того чтобы помочь.

21 Бо Аха́з пограбував був Господній дім, і дім царів, і зверхників, і дав це асирійському царе́ві, та не було це на по́міч йому.

21 Ахаз взял сокровища из дома Господа, из собственного дворца и дворца вождей и выплатил дань царю Ассирии, но это ему не помогло.

22 А в ча́сі утиску його́, то продовжував спроневі́рюватися Господе́ві він, той цар Аха́з.

22 В этой беде царь Ахаз еще сильнее нарушил верность Господу.

23 І прино́сив він жертви дама́ським бога́м, що його поби́ли, і говорив: „Через те, що боги сирійських царів допомагають їм, то бу́ду прино́сити їм жертви, і вони будуть допомагати мені!“ А вони були йому на те, щоб спотикався він та ввесь Ізраїль!

23 Он принес жертвы богам Дамаска, думая, что это они разбили его, и говорил: «Раз боги царей Арама помогли им, стану приносить им жертвы, чтобы они помогли и мне». Но они привели к падению и его, и весь Израиль.

24 І Ахаз зібрав по́суд Божого дому, і порубав по́суд Божого дому. І позамикав він двері Господнього дому, і поробив собі же́ртівники в кожному куті́ в Єрусалимі...

24 Ахаз собрал утварь Божьего дома и порубил ее на куски. Он запер двери дома Господа и устроил жертвенники на всех углах улиц Иерусалима.

25 І в кожному місті Юдиному пороби́в він па́гірки, щоб кадити іншим богам, — і розгні́вав Господа, Бога батьків своїх.

25 В каждом городе Иудеи он устроил святилища на возвышенностях, чтобы сжигать жертвы чужим богам, и тем самым вызывал гнев Господа, Бога его отцов.

26 А решта його діл та всі доро́ги його, перші й останні, ото вони описані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.

26 Прочие события его правления и все его деяния, от первых до последних, записаны в «Книге царей Иудеи и Израиля».

27 І спочив Аха́з зо своїми батька́ми, і поховали його в місті, в Єрусалимі, бо не вне́сли його до гробі́в Ізраїлевих царів, а замість нього зацарював син його Єзекі́я.

27 Ахаз упокоился со своими предками и был похоронен в городе, в Иерусалиме, но не был положен в гробницы царей Израиля. Езекия, его сын, стал царем вместо него.

1.0x